Умене двоє
дітей: хлопчик одинадцяти років і донька — їй один рік. Коли і ще була вагітна молодшою, син
задавав мені питання: « Чому ви мене не запитали, коли вирішили завести другу
дитину?», але тоді мене це не насторожило. З народженням донечки син став більш
замкненим, сестричка його дратує, він часто запитує, чи любимо ми його з чоловіком,
говорить, що усі дівчатка — дурні і вередливі, і просить поселити його в
окремій від сестри кімнаті. Може, він зовсім не любить сестричку чи просто не
показує своєї любові ?
Самі
подумайте, ваш син був єдиним у сім'ї, уся увага і любов мами а діставалися
тільки йому. І ось з'явилася конкурентка, мати яку йому ;ім не хотілося. За що
ж йому любити сестру? І ще, любові теж треба ги. Любов народжується тоді, коли
у нас є почуття відповідальності гсабшого і беззахисного. Чи допомагає ваш син
вам доглядати за сестрою, чи грається з нею? Розкажіть синові про те, як ви
любите його ;тру, що любов до доньки не виключає вашу любов до нього. Те, що
хлопчик запитує, чи люблять його батьки, свідчить про те, гепла й уваги йому не
вистачає. Поговоріть із чоловіком, як краще эити так, щоб у вас вистачало часу на обох дітей. Ваш син
зараз саме кому віці, коли йому важливо, щоб мама і тато проводили час із ним
бисто, гралися з ним, гуляли.
Буде
краще, якщо у дітей, справді, будуть окремі кімнати, адже кож-іюдина має право
на особистий простір. Тим більше, що у дітей доволі ика вікова різниця, а це
означає, що й режим дня дуже відрізняється, •б вони один одному не заважали,
хай живуть у різних кімнатах.
У нас конфлікти
з батьками
через виховання дитини
Ми живемо разом із батьками, й у нас постійно
виникають конфлікти через виховання дитини. Доньці сім місяців, нібито не так
багато питань виникає, але бабуся і дідусь постійно вважають за доречне
порадити: в якій воді купати, чим краще годувати, як одягти на вулицю, як
навчати. Коли я прошу їх не втручатися, вони ображаються. Що нам робити ?
Ідеальний
варіанту вашій ситуації — жити окремо. У будь-якому випадку, навіть якщо справа
не стосується виховання дитини, коли дві сім'ї живуть на одній території, між
ними обов'язково виникають конфлікти. Це цілком зрозуміло, адже сім'я батьків з
усталеною системою відносин не може і не повинна бути схожа на молоду сім'ю
дітей. Лише зрідка трапляються такі бабусі й дідусі, котрі, живучи з дітьми в
одній квартирі, надають їм повну свободу дій у вихованні дитини. Через це вам
краще все-таки вирішити квартирне питання.
Звичайно, ваші батьки дуже втішені появою внучки, і
їм, безперечно, хочеться поділитися своїм життєвим досвідом і застосувати його
на практиці. Недобре те, що, напевне, вони не дуже дослуховуються до вашої
думки. Це може відбуватися тоді, коли вони не бачать вас батьками, а ще й досі ставляться до вас, як до безпорадних
дітей. Поговоріть із ними про це, розкажіть про свої педагогічні принципи і
погляди, поясніть, чому ви хочете, наприклад, загартовувати малюка, чому ви не
укутуєте його, збираючись на вулицю... Водночас, щоб не розпалювати конфліктів,
намагайтеся не критикувати позицію батьків, просто поясніть їм, що ви не
обов'язково повинні думати так само, як вони, і саме ви відповідаєте за
виховання вашої дитини. Можете розподілити обов'язки: приміром, дідусь чи
бабуся можуть гуляти з малюком, а ви будете купати його і годувати. Ваша
позиція повинна бути простою і чіткою: я — батько і вважаю, що роблю для своєї дитини добре. Та я не заперечую допомоги і порад своїх
близьких. І все ж таки остаточне рішення завжди повинно бути батьківським.
Дідусі й бабусі балують онука
У нас проблема з дідусями й бабусями. їх у нас повний
комплект, а онук один. Тому він у свої п'ять з хвостиком давно вже став центром
всесвіту. Бабусі-дідусі виконують усі його забаганки, терплять усі його вибрики,
і зробити з цим ні я, ні чоловік нічого не можемо. Що робити? Адже наших
аргументів батьки не чують, вважаючи себе більш досвідченими і мудрими, ніж
ми.
У нашому
суспільстві давно склалася така родинна традиція, що саме онуки сприймаються,
як єдина втіха для бабусь і дідусів, особливо, якщо вони вже пенсійного віку.
На жаль, у людей похилого віку у нашій країні не так багато можливостей зайтися
чимось іще. А якщо життя не сповнене подіями, то й займаються літні люди
онуками. Якщо бабусі і дідусі раціональні і, справді, мають досвід виховання
не однієїдитини, то, як правило, і до виховання онуків у них підхід достатньо
критичний. А якщо єдина дитина, й онук — теж єдиний, то балують «на всі 100». Що ж робити, якщо розмови і прохання не мають
позитивного результату?
Не
перекладайте виховання дитини на бабусь і дідусів, не віддавайте дитину на всі
вихідні. Сьогодні, коли мама і тато увесь тиждень працюють, дуже важливо, щоб
у вихідні дні вони якомога більше часу могли провести з дитиною. А бабусям і
дідусям хай залишаються свята, та й то не всі. Але різко обмежувати спілкування
з бабусею і дідусем, безперечно, не можна.
Продумайте
свої правила виховання дитини й обов'язково ознайомте з ними батьків.
Поясніть, чому для вас це так важливо. І пам'ятайте,
що тільки мама і тато відповідають за долю своєї дитини. Отож, не варто
перекладати свої обов'язки на плечі когось іншого
